чинити

I -ню́, -ниш, недок., перех. і неперех.

1) Робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось. || Виконувати який-небудь обряд. || Поводитися певним чином; поступати згідно з якими-небудь принципами, правилами, настановами і т. ін. || Спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати кому-небудь чогось (перев. неприємного). || Бути джерелом чого-небудь, породжувати щось. Чинити слідство. Чинити суд.

2) розм. Те саме, що учиняти 4).

3) діал. Приводити, народжувати; відкладати яйця.

II -ню́, -ниш, недок., перех., що.

Обробляти шкури тварин, вимочуючи їх у спеціальному хімічному розчині, в настої кори або деревини дуба, верби тощо.